Краса та стиль

Варикозне розширення вен малого таза

У певні моменти життя деякі жінки починають відчувати біль в нижній частині живота і ділянці таза. Це явище називають синдромом хронічного тазового болю. Він характеризується постійними тупими (рідше гострими або пульсуючими) болями, які тривають понад 6 місяців. Біль може посилюватися наприкінці дня, після тривалого підтримання вертикального або сидячого положення. Існує багато причин цього явища, але найчастіша з них – варикозне розширення вен малого таза.

Що це таке?

Варикозне розширення вен малого таза (ВРВМТ) також називають синдромом венозного повнокров’я малого таза. Досі це захворювання вивчено недостатньо добре через високу різноманітність клінічних проявів, які ускладнюють точну діагностику.

Зазвичай варикоз зачіпає нижні кінцівки, але в ряді випадків ураження вен може спостерігатися в органах малого таза. За нормальних умов, кров тече вгору від тазових органів до серця по яєчникових венах. Зворотному току крові перешкоджають венозні клапани. У разі варикозного розширення вен ці клапани не можуть повністю перекрити просвіт вени, внаслідок чого виникає рефлюкс (зворотний потік крові).

У разі порушеного кровообігу органи не отримують необхідні їм речовини і кисень. Це веде до порушення їхньої роботи, болю та інших ускладнень. У результаті, в 60% випадків, ВРВМТ у жінок може призвести до безпліддя. Тому не зволікайте та при перших симптомах одразу звертайтеся до лікаря. В клініці «JMC» працюють кваліфіковані фахівці, які допоможуть впоратися з цією проблемою. Докладніше на сайті клініки: https://jmc.org.ua/.

Причини

Причини розвитку варикозного розширення вен органів малого таза до кінця не вивчені. Однак точно можна говорити про низку чинників, які можуть сприяти розвитку захворювання.

Насамперед слід зазначити ефект механічного впливу збільшеної матки вагітної жінки на тазові судини. Зазначається, що у 30% вагітних спостерігається ВРВМТ. Також варто враховувати, що вагітність супроводжується посиленням кровотоку.

Велику роль у цьому питанні відіграє і гормональний фон організму. Гормон прогестерон значною мірою впливає на гладком’язову тканину судин.  Про це свідчить і те, що максимальна кількість цього гормону спостерігається після 2 місяця вагітності, коли матка ще не в змозі тиснути на судини.

Дисплазія сполучної тканини (ДСТ) – явище, яке характеризується нестачею в тканинах певних видів колагену. Така патологія призводить до зменшення міцності та еластичності кровоносних судин, що полегшує їхнє розтягнення та деформацію. Це явище спостерігається у 35% здорових людей, причому 70% з них – жінки.

Інші фактори, що збільшують ризик розвитку ВРВМТ:

  • повторна або багатоплідна вагітність;
  • захворювання сечостатевої системи (полікістоз яєчників, ретроверсія матки);
  • тривале сидяче або стояче положення;
  • перерваний жіночий оргазм;
  • вік;
  • ожиріння.

Достовірних даних про спадкову схильність щодо ВРВМТ не виявлено.

Класифікація ВРВМТ

Існують три підходи до класифікації ВРВМТ:

  • За варіантом перебігу хвороби.
  • На основі локалізації та ступеня розвитку захворювання.
  • На основі вираженості клінічних симптомів.

Варіанти перебігу хвороби

  • Варикозне розширення вен промежини та вульви.
  • Синдром венозного повнокров’я малого таза.
  • Такий поділ умовний, оскільки обидва типи можуть супроводжувати один одного з імовірністю понад 50%.

За локалізацією та ступенем розвитку

  • 1 стадія – діаметр вени до 5 мм. Локалізація ураженої ділянки не враховується.
  • 2 стадія – діаметр вени від 6 до 10 мм. Спостерігається ураження вен яєчників, матки та варикозне розширення параметральних вен.
  • 3 стадія – діаметр вени не більше 10 мм. Ураження вен спостерігається практично у всіх органах малого таза.

За вираженістю клінічних симптомів

  • 1 стадія – симптоми слабко виражені. Про наявність захворювання може сказати тільки поглиблена діагностика. Діаметр вен матки – 5-7 мм. Діаметр вен яєчників – 7-10 мм. Діаметр клубових вен – 9-12 мм.
  • 2А стадія – діаметр вен відповідає 1 стадії. Характеризується нетривалими помірними болями і дискомфортом під час сечовипускання (10-12 разів на день).
  • 2Б стадія – діаметр яєчникових вен – 10-13 мм, діаметр вен матки – 7-9 мм, внутрішніх клубових вен – 12-15 мм. Тривалі та інтенсивні больові відчуття. Часте і болісне сечовипускання (частіше 12 разів на день).
  • 3 стадія – діаметр яєчникових вен понад 13 мм, маткових – 9 мм, внутрішніх клубових вен – 15 мм. Яскраво виражені симптоми ВРВМТ і порушене сечовипускання.

Симптоми варикозного розширення вен малого таза

Дуже часто симптоми ВРВМТ практично непомітні. Наприклад, вони можуть почати активно проявляти себе тільки під час вагітності. Причому повторна вагітність тільки посилює клінічну картину захворювання.

Важливо негайно звернутися до лікаря або телефонувати в швидку, якщо варикозні вени почали кровоточити. У такій ситуації може знадобитися невідкладне лікування.

Головною ознакою ВРВМТ є біль ниючого характеру в нижній частині живота, що віддає в нижні кінцівки. Часто супроводжується болями в попереку, які стають сильнішими після тривалого підтримання сидячого або вертикального положення. Такі болі вщухають після прийняття горизонтального положення.

Інші чинники, що сприяють посиленню больових відчуттів:

  • Фізичні навантаження.
  • Переохолодження.
  • Секс.
  • Застудні захворювання.
  • Друга фаза (14-15 день) менструального циклу.

Крім больових відчуттів, ВРВМТ може супроводжуватися:

  • Яскраво виражений передменструальний симптом.
  • Порушення роботи сечовидільної системи.
  • Порушення травної системи (спазми і здуття живота, нудота).
  • Слизові виділення зі статевих шляхів.
  • Міжменструальні кров’янисті виділення.

ВРВМТ сильно впливає і на психологічне здоров’я, оскільки тісно пов’язане з усіма сферами життя людини. Для розладу характерні підвищена дратівливість, тривожність і відчуття нестачі уваги. Допомогти впоратися з цими труднощами можуть близькі люди.

Діагностика

ВРВМТ має широкий спектр можливих симптомів, які можуть спостерігатися в різних системах органів. З цих причин захворювання вкрай складно діагностувати.

Ускладнює діагностику варіант безсимптомного перебігу хвороби. Така клінічна картина спостерігається у дівчаток віком від 12 до 14 років і молодих жінок, які ще не народжували.

Ультразвук (УЗД)

Високу ефективність під час діагностики ВРВМТ показує ультразвуковий метод дослідження. Він доступний практично повсюдно і не потребує хірургічного втручання. Його простота й інформативність дають змогу оцінити такі параметри:

  • характер гінекологічної проблеми;
  • локалізацію ВРВМТ;
  • ступінь розширення вен малого таза;
  • наявність або відсутність розширення гонадних вен;
  • наявність ознак тромбозу;
  • локалізацію рефлюксу (зворотного току) крові.

Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ)

Застосовується в тих випадках, коли ультразвукове дослідження не дає достатньої інформації. Завдяки цим методам можна візуалізувати різні аномалії досліджених ділянок.

Тазова ангіографія

Тазова ангіографія – малоінвазивний метод діагностики, що дає найбільш точні результати. Він заснований на введенні катетера у венозну систему через пахові судини. За допомогою рентгена, катетер направляється в яєчникову вену, де відбувається введення барвника на основі йоду. Завдяки барвнику, на рентгенівських знімках видно всі особливості кровообігу, з аномаліями і порушеннями.

Процедура проводиться під місцевою анестезією, хоча деякі пацієнти все одно відзначають больові відчуття. Пацієнт може повернутися до нормального життя вже через кілька днів після процедури. Існує низка ускладнень, викликаних ангіографією:

  • Алергічна реакція на барвник.
  • Пошкодження досліджуваної судини.
  • Згубний вплив барвника на нирки.
  • Гематоми і синці на місці введення катетера.

Крім основних методів діагностики, у пацієнтів досліджують сечу і кров (для перевірки на вагітність, захворювання, що передаються статевим шляхом, анемію тощо).

Лікування

Лікування ВРВМТ ґрунтується на стадії розвитку захворювання і вираженості клінічних симптомів. Спрямоване лікування на відновлення венозного тонусу, нормалізацію транспортної функції крові та поліпшення кровообігу загалом.

Гімнастика, та й узагалі фізична активність допоможуть не тільки в лікуванні, а й у профілактиці варикозу.

Виділяють два основні шляхи лікування – консервативний і хірургічний.

Консервативна терапія

Ефективна на ранніх стадіях захворювання, і зосереджена передусім на боротьбі з симптомами. Являє собою комплекс медикаментозних препаратів і практичних рекомендацій щодо профілактики захворювання.

Під час лікування застосовують веноактивні препарати, що сприяють правильній циркуляції крові, і препарати для розрідження крові, які перешкоджають тромбозу. Можуть бути прописані вітамінно-мінеральні комплекси, що зміцнюють судини.

Хірургічне лікування

У разі неефективності медикаментозного лікування (про що може свідчити збереження больового синдрому), застосовують низку хірургічних процедур. Насамперед їхня дія спрямована на усунення рефлюксу крові.

Емболізація яєчникових вен

Це малоінвазивна операція, яку проводять під місцевою анестезією. Її суть полягає в тому, що в аномальну яєчникову вену вводиться катетер, за допомогою якого вену перекривають емболізаційною спіраллю. Ця процедура запобігає зворотному току крові у вені.

Ефективність цієї процедури збільшується за допомогою методу склерооблітерації. Він заснований на введенні в уражені вени склерозанта. Ця речовина «склеює» внутрішні стінки вени, після чого вона стає тонкою, не пропускає кров і з часом розсмоктується.

Емболізація є найефективнішим способом лікування варикозу на даний момент. Метод не потребує великих розрізів, не залишає шрамів, не потребує проведення загальної анестезії та безпечний для здоров’я. Пацієнт може повернутися до повсякденного життя вже через 1-2 дні після процедури.

Важливо: Незважаючи на ефективність, у жінок похилого віку, які перенесли емболізацію, великий ризик рецидиву. Тому після операції важливо дотримуватися заходів із профілактики захворювання.

Менш популярною альтернативою емболізації є резекція гонадних вен. Процедура, під час якої частина ураженої судини видаляється хірургічним шляхом.

Профілактика ВРВМТ

Профілактичні заходи ВРВМТ дуже прості, і по суті це правила здорового способу життя. До них входять:

  • часткова, а краще повна відмова від шкідливих звичок;
  • підтримка нормальної ваги людини;
  • збалансоване співвідношення фізичних навантажень і відпочинку;
  • дієта, що орієнтується на овочі та фрукти;
  • контрастний душ;
  • гімнастичні вправи і розтяжка.

У післяопераційний період потрібно носити безшовний компресійний трикотаж 2 класу – розібратися в цьому допоможе лікар.

Компресійні шкарпетки або панчохи чинять достатній тиск на ноги, щоб кров могла легше текти до вашого серця. Вони також допомагають зменшити набряки. Рівень компресії у всіх панчіх різний, але більшість типів доступні в аптеках.

ВРВМТ дуже часте, але при цьому мало вивчене захворювання. Брак інформації і широкий спектр клінічних проявів стає причиною неправильного діагнозу. Це веде до неправильного лікування і частих рецидивів.

Тому вкрай важливо проводити регулярні огляди у фахівців і негайно звертатися в клініку «JMC» при виникненні відповідних симптомів.